Перевод библии на украинский язык

Біблія в перекладе Турконяка

Українські церкви об’єднали свої перекладацькі зусилля, щоб створити сучасний, загальноприйнятний переклад Слова Божого. Так у 1997 році перекладачі під головуванням архімандрита Рафаїла Турконяка завершили переклад Нового Завіту. Перекладання Старого Завіту завершене 2007 року. 2011 року вийшов друкований варіант Нової Біблії.

Переклад Острозької Біблії Рафаїла Турконяка

В 1975 році до Рафаїла Турконяка з проханням виготовити переклад Старого і Нового Завітів зі словянського тексту звернувся Йосип (Сліпий), а саме з Острозької Біблії. Робота над цим перекладом тривала понад 30 років.

Переклад Острозької Біблії побачив світ лише в 2006 році, за що в 2007 році Рафаїл Турконяк був удостоєний присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка. Думка про необхідність нового перекладу Біблії (з оригінальних грецьких текстів, а не з слов’янського тексту, як це було з Острозькою Біблією) сучасною українською мовою виникла невдовзі після заснування Українського Біблійного Товариства – 1991 року, її подав перший президент УБТ, доктор богословських наук Яків Духонченко, і гаряче підтримали тодішній віце-президент УБТ, письменник Борис Тимошенко, генеральний секретар УБТ Павло Ставнійчук і всі члени Центрального правління УБТ першого складу. За ініціативою Правління Товариство звернулося до очільників усіх християнських Церков, що на той час входили до складу УБТ, за благословенням на переклад – першого Патріарха Київського і всієї України Української Православної Церкви Київського Патріархату Мстислава (Скрипника), глави Церкви Євангельських Християн-Баптистів України, доктора богослов’я Якова Духонченка, старшого єпископа Церкви Християн Віри Євангельської України, почесного доктора богослов’я Миколи Мельника, та президента Церкви Християн Адвентистів Сьомого Дня в Україні Миколи Жукалюка – і отримало сердечне благословення на започаткування нового повного українського перекладу Біблії з мови оригіналу.

Після перегляду кандидатур можливих перекладачів, Центральне правління затвердило перекладачем священика, доктора богослов’я, професора Рафаїла Турконяка, який у грудні 1992 року розпочав роботу над перекладом. У червні 1995 року ним було повністю завершено дослівний переклад Нового Завіту, а в липні 1997 року – Старого Завіту. Однак попереду була ще величезна робота з перевірки, редагування та удосконалення тексту нового перекладу Біблії. З 1994 до 2003 року перекладацький напрямок діяльності УБТ очолював другий віце-президент УБТ, доктор філософії і богослов’я, професор Дмитро Степовик, який за дорученням Центрального правління і тодішнього президента УБТ Миколи Мельника залучив до перевірки і редагування нового перекладу знавця давніх класичних мов, зокрема давньогрецької, доктора філологічних наук, професора Лесю Звонську-Денисюк, а також фахівців з Національної Академії наук та університетів України.

З 2003 року праця над удосконаленням тексту здійснювалася Львові у тісній співпраці з о. Рафаілом Турконяком під керівництвом наступних президентів УБТ д-ра Анатолія Глуховського і д-ра Григорія Коменданта, а також генеральних секретарів УБТ Романа Вовка й Олександра Бабійчука. Безпосередню відповідальність за кураторство над перекладом з 2003 року і до моменту виходу його у світ узяв на себе третій віце-президент УБТ о. Василь (Луцишин), який доклав усіх зусиль, аби ця праця здійснювалася відповідно до найвищих стандартів якості й богословської достовірності. З 2000 року і до смерті цій справі присвятив своє життя головний редактор перекладу д-р Богдан Качмар (1949–†2010). Вагомий внесок у редагування вніс помічник головного редактора Павло Смук. Активну участь у редагуванні брали професор Роджер Ковасіні та почесний член Правління УБТ Микола Жукалюк.

Значну консультативну, кураторську і матеріальну допомогу надавали Об’єднані Біблійні Товариства. Зокрема їхні консультанти – досвідчені перекладачі Біблії – д-р Давид Кларк (Бауіа Сіагк), д-р Ентоні Абела (Апіпопу АЬеІа) і д-р Кіс де Блуа (Кеез йе Віоіз) доклали значних зусиль до того, аби переклад був схвалений світовою спільнотою і відповідав міжнародним стандартам з перекладу Біблії. Загалом, до цього перекладу доклалися без винятку всі християнські церкви України. Члени Центрального правління УБТ брали участь у кожному етапі підготовки й редагування перекладу. Зрештою, кожен працівник і волонтер УБТ своєю самовідданою працею посприяв успішному втіленню цієї надзвичайно відповідальної і почесної справи. Лише 21 червня 2011 року в столиці України відбулася презентація нового перекладу Біблії українською мовою з давньогрецької.

Источник

Біблія в перекладе Огієнка

Стокгольмське Товариство для поширення Євангелії в СРСР видало в 1942 році Новий Заповіт і Псалтир у перекладі професора Івана Огієнка. В 1955 році митрополит Іларіон закінчив увесь переклад Біблії для Британського Біблійного Товариства. Сьогоднішній варіант, яким користуються протестантські церкви і частково православні і греко-католицька, був виданий у 1962 році.

Переклад Біблії Івана Огієнка

Над перекладом Біблії працював професор Іван Огієнко (митрополит Іларіон) з 1917 по 1940 рік. Вперше видання повного українського перекладу Біблії, надруковане Об’єднаним біблійним товариством побачило світ у 1962 році.

Виносячи на суд громадськості давно омріяну ідею нового перекладу Святого Письма українською мовою, Іван Огієнко зазначав: «…Ми надзвичайно потребуємо такого перекладу Біблії, що був би зроблений сучасною літературною всеукраїнською мовою. Перекласти цілу Біблію – а в першу чергу Новий Заповіт треба такою літературною мовою, що стала б зразковою бодай на перші 50 літ. Мусимо мати переклад, що став би найкращим підручником вивчення української мови. Без цього нормальний розвій нашої літературної мови не матиме так їй потрібного „каменя наріжного“, бо треба, щоб і селянські маси – головний читач св. Письма – призвичаювалися до доброї літературної мови. Такий переклад треба видати з зазначенням наголосів, – щоб кожний міг читати його справді по-літературному».

Ось чому, приступаючи до цієї надзвичайно складної роботи, Огієнко поставив перед собою два найголовніші завдання: по-перше, найточніше передати зміст оригіналу, дбаючи передусім про змістову точність цілого ряду багатозначних слів, і, по-друге, забезпечити переклад милозвучною, сучасною літературною мовою. Робота пожвавилася після того, як Британське і Закордонне Біблійне товариство уклало з перекладачем угоду (1936) про видання книги.

Перший, незначний наклад перекладених Огієнком чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки, Івана) побачив світ 1937 року у Львові, а 1939 року – додрукований у Варшаві. До цього видання було додано ще й «Псалтир». Переклад усієї Біблії завершено 11 липня 1940 року, однак через обставини воєнного стану запустити її в роботу до друкарні не вдалося. Натомість через два роки була надрукована частина Біблії – «Новий Заповіт. Псалтир». Цього разу у Фінляндії, заходами Стокгольмського товариства поширення Євангелія в Росії.

У 1955 році, нарешті, Біблійне товариство, прийняло рішення готувати до друку Огієнків переклад Біблії. Але цю роботу було закінчено аж через сім років. І лише 1962 року в Лондоні побачив світ солідний том – на 1529 сторінок – з відтисненим позолотою українським заголовком – Біблія. Відтоді саме цей переклад Огієнка стане взірцем для декількох пізніших перевидань, зокрема і в Москві 1988 року, коли при патріарху Пімену було видано Біблію українською мовою на відзнаку 1000-ліття Хрещення Русі.

Цей переклад багаторазово перевидавався в Канаді, США, країнах Західної Європи. В Україні Біблія в перекладі Івана Огієнка вперше була видана багатотисячним тиражем Українським Біблійним Товариством у 1995 році. Біблія в перекладі Івана Огієнка є найбільш розповсюдженою зі всіх існуючих перекладів Біблії українською мовою, зокрема через те, що саме в цьому перекладі вона безкоштовно розповсюджується у великих накладах товариством Gideons International в Україні.

Источник

Переводы Библии на украинский язык

Перево́ды Би́блии на украи́нский язы́к — переводы библейских текстов на украинский язык, осуществлённые на разных этапах истории Украины.

Содержание

Переводы Евангелия [ | ]

Первым из библейских текстов переводилось Евангелие. Считается, что начало положено Пересопницким [1] , созданным в 1556—1561 годах сыном протопопа Михаилом Василевичем и архимандритом Григорием по заказу княгини Анастасии Заславской. В настоящее время эта книга является национальным символом, на котором, вступая в должность, президенты Украины дают присягу. Написано на одном из вариантов западнорусского языка (который в приписке к самому Евангелию называется «мова роуская» [2] ), называемом советскими и украинскими учёными староукраинским [3] [4] .

Позднее появились Евангелия: Василия Тяпинского (1570—1580), Житомирское (1571), Негалевского (1581), Литковское (1595) и ряд других. Эти переводы базировались на лютеранских текстах Нового Завета, таких переводчиков, как Секлюциан (1533) и С. Будный (1570). Отдельные отрывки известны в переводе И. Галятовского (1688) [1] .

В 1860 году перевод Нового Завета был сделан Ф. Морачевским, однако в 1863 году Валуевский циркуляр запретил подобные издания, и он увидел свет лишь в 1906 году — после начала Первой русской революции. Известны также переводы Я. Левицкого (1921), М. Кравчука (1937) и Т. Галущинского (1946) [1] .

Переводы Библии [ | ]

Первый полный перевод всего Священного Писания был начат в 1860 году Пантелеймоном Кулишем, но рукопись сгорела во время пожара. Вторая попытка осуществлялась уже совместно с Иваном Пулюем, который известен переводом Псалтири, и Иваном Нечуй-Левицким. Книга выпущена в свет Британским библейским обществом в феврале 1904 года [1] [5] .

Второй полный перевод Библии принадлежит митрополиту Илариону (И. Огиенко). В первоначальной редакции перевод четырёх Евангелий он выполнил, проживая в Галиции (1922—1926) в городах Винники и Львове. Ветхий Завет переведён с еврейского текста «Biblia Hebraica Stuttgartensia», а Новый — по греческому тексту «Novum Testamentum Graece» в редакции Нестле-Аланда. Полностью работа была завершена летом 1940 года, но опубликована лишь в июле 1962 года [6] .

Перевод, сделанный грекокатолическим священником И. Хоменко [1] (1963), является официальным богослужебным украинским переводом в Католической церкви. Помимо официальной римской редакции, правками которой переводчик остался недоволен, издавалась и оригинальная версия Нового Завета. Ветхий Завет, в отличие от предыдущих украинских переводов, содержит переведённые с Септуагинты второканонические книги (в объёме католического канона).

Четвёртый полный перевод Библии был осуществлён грекокатолическим архимандритом Рафаилом Турконяком по заказу Украинского Библейского общества (Новый Завет издан в 1997 году; Ветхий, полностью сделанный, в отличие от других украинских переводов, не с еврейского текста, а с Септуагинты, — в 2007).

В 2013 году вышло первое издание Библии в переводе пятидесятнического пастора Александра Гижи (работа над ним велась в 1993—2006 годах), ставшем пятым полным украинским переводом Библии с языков оригинала.

Шестой полный украинский перевод Библии издан Украинским Библейским обществом в 2020 году с подзаголовком «Современный перевод». В отличие от перевода Рафаила Турконяка, ветхозаветная часть переведена с еврейского масоретского текста.

Также изданы перевод на украинский с русского синодального перевода под авторством Филарета (Денисенко) (2004) и украинский Перевод нового мира Свидетелей Иеговы (2014), выполненный с английского эталонного текста и в силу своих особенностей являющийся внутриконфессиональным проектом.

Примечания [ | ]

1. ↑ 12345С. І. Білокінь.БІБЛІЇ ПЕРЕКЛАДИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ // Енциклопедія історії України : у 10 т. : [ укр. ] / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
2. ↑Пересопницкое Евангелие: шедевр мировой культуры, который сам рассказывает свою историю
3. ↑БСЭ: Украинский язык
4. ↑Некрашевич-Короткая Ж. Лингвонимы восточнославянского культурного региона (исторический обзор) // Исследование славянских языков и литератур в высшей школе: достижения и перспективы: Информационные материалы и тезисы докладов международной научной конференции / Под ред. В. П. Гудкова, А. Г. Машковой, С. С. Скорвида. — М., 2003. — С. 150. — 317 с.
5. ↑Костів К. Нове видання української Біблії. «Віра й культура», 1962, ч. 12.
6. ↑Іларіон Новий переклад Біблії: Історичний нарис. «Віра й культура», 1962, ч. 10-11.

Ссылки [ | ]

При написании этой статьи использовался материал статьи «БІБЛІЇ ПЕРЕКЛАДИ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ» (автор С. І. Білокінь) из издания «Энциклопедия истории Украины», доступного по лицензии Creative Commons BY-SA 3.0 Unported.

Источник